Існує стереотип: якщо автомобіль чи квартира записані на чоловіка, а дружина в цей час «просто займалася домом та дітьми», то при розлученні все залишиться чоловіку. Або навпаки: «Я купив цю дачу на гроші, які мені подарували батьки, тому вона тільки моя!».
У суді обидва ці твердження часто розбиваються об сувору реальність українського законодавства. Давайте розберемо три головні міфи за Сімейним кодексом України:
«Хто заробив, того й річ». Стаття 60 СКУ чітко каже: майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми) самостійного заробітку.
«Мені це подарували (або я отримав у спадок)». Так, майно, отримане в дар або в порядку спадкування, є особистою приватною власністю (ст. 57 СКУ). Але якщо ви продали дошлюбну квартиру, поклали гроші на спільний рахунок, а потім купили нову — у суді доведеться руками й зубами доводити цей ланцюжок походження коштів. Без адвоката тут не обійтися.
«Кредити при розлученні не діляться». Борги — це теж частина спільного життя. Якщо кредит було взято в інтересах сім'ї (наприклад, на купівлю побутової техніки чи авто для родини), то і відповідати за нього доведеться обом, навіть після розлучення.
Порада адвоката: Щоб не гадати на кавовій гущі та не витрачати роки на судові тяганини, укладайте шлюбний договір. Це не про недовіру, це про цивілізовані стосунки, фінансову грамотність та захист вашого майбутнього.
Маєте запитання щодо вашої ситуації? Запишіться на консультацію в Дірект, розберемо все по поличках.
